субота, 12 березня 2016 р.

МАСЛЯНА

(У 2016 році святкується з 7 по 13 березня) 

     Масляна — стародавнє слов'янське свято, що залишився ще з часів язичницької культури і збереглося після прийняття християнства.
В Україні традиційно Масляна святкується пишно, подійно. Кожен день Масниці має своє значення і на кожен день припадають якісь певні події. Увесь тиждень ділиться на два періоди: Вузька Масляна і Широка Масляна. Вузька Масляна — перші три дні: понеділок, вівторок і середа, а Широка Масляна — це останні чотири дні: четвер, п'ятниця, субота та неділя.

Понеділок — Зустріч 
В цей день починали пекти млинці, а найперший спечений млинець обов'язково віддавали жебраку, щоб той згадав душі покійних родичів і дорогих людей. Люди запрошували рідних і знайомих у гості на млинці, а свекор зі свекрухою вранці відправляли невістку на день до батька й матері, щоб увечері самим прийти до сватів у гості. 
У перший день Масляної з соломи, старого одягу та інших підручних матеріалів споруджувалося опудало великий товстої баби, яке насаджували на кіл і ставили на головній площі міста або села. 

Вівторок — Загравання
        У народі цей день називали Загравання: на гуляння виходила молодь. Парубки запрошували дівчат покататися на санях під завзятий дзвін бубонців або спуститися з крижаної гірки — одним словом, загравали з красунями. Також в цей день відбувалися оглядини наречених.

Середа — Ласуня 
 Вважалося, що на Масляну, а особливо в середу-ласуню, потрібно з’їсти стільки млинців, скільки душа забажає. Тому в кожному будинку накривали багатий стіл. Особливо готувалися тещі, адже саме в цей день до них у гості просто зобов’язані були заглянути зяті (у тому числі і майбутні, які вже отримали батьківське благословення на укладення шлюбу). Зазвичай для частування готували і млинці, і вареники, причому з різною начинкою. А коли зять сідав за стіл, теща не спускала з нього очей. І зовсім не тому, що не злюбила. Насправді жінка гадала, яким виявиться чоловік її донечки. У народі вірили: якщо чоловік вибирає млинці або вареники з солоною начинкою, значить він впертий і з гонором. А якщо солодкими ласує, то ніжно і лагідно стане звертатися зі своєю дружина.


Четвер — Розгуляй 
З четверга починалася Широка Масляна, роботи по господарству припинялися, а святкування розгорталися на всю широчінь. Народ вдавався до всіляких потіха, влаштовувалися катання на конях, кулачні бої, різні змагання, які супроводжувалися поїданням млинців і всіляких страв. 

П'ятниця — Тещині Вечірки 
Ще в четвер ввечері зять зобов’язаний був зайти до тещі, вклонитися їй у пояс і покликати до себе на млинці. А зранку з цією ж метою в будинок тещі він посилав «кликачів» — в основному своїх молодих родичів і друзів.
        
В цей день особливу увагу приділяли і молодятам. За традицією вони, вбравшись, виїжджали у світ, навідувалися в гості до всіх, хто побував у них на весіллі, а потім урочисто під пісні та жарти з’їжджали з гори на санях.

        Субота — Золовчині посиденьки
Масниця — свято, що зміцнює сім’ю. Тому згадували і ще про одну родичку — сестру чоловіка. Для неї готували спеціальний подарунок і в суботу звали в гості на млинці, щоб вручити презент. А ще в суботу ввечері відбувалося головне дійство Масляної — спалювання опудала зими. Наші предки вважали цей масляний вогонь мало не чарівним. Наприклад, спалюючи зиму, в багаття, що розгорілося, кидали старі речі, а разом з ними символічно і всі неприємності минулого року. Згідно з повір'ям, вогонь своєю магічної силою очищав людину від горя і негативу. Після цього попіл від багаття розвіювали по полю — це віщувало хороший врожай.

Неділя — Проводи Масляної або Прощена неділя 
 В цей день потрібно було обійти всіх родичів і знайомих, і попросити у них вибачення за умисні або несвідомі образи, щоб вже на наступний день розпочати Великий пост з миром в душі. При зустрічі з людиною слід триразово поклонитися і випросити взаємного прощення: «Прости мене, в чому я винен чи згрішив перед тобою». «Хай вибачить тебе Бог, і я прощаю», — такою була відповідь. На знак примирення обов’язково потрібно було тричі поцілуватися. 



Також по першому випеченому млинцю на масляний тиждень судили про те, що очікує протягом року до наступного Масляної:

• Якщо млинець легко перекинувся — цього року передбачається заміжжя. 

• Якщо млинець пристав до сковороди — ще 3 роки в батьківському домі сидіти.

• Рівні краї у млинця — заміжжя щасливе буде. 

• Краї нерівні, рвані — подумати треба, чи за того заміж збираєтеся. 

• Якщо посередині вийшов пригрів, чоловік буде вірний. Якщо збоку — на сусідок задивлятися стане. 

• Скільки дірочок в млинці — стільки дітлахів по лавках. 

• Гарний рум’яний млинець — здоров’я багато буде, а блідий — до хвороб.

• Тонкий млинець — до легкого життя, а товстий — до праці.



9 березня – день народження Т.Г.Шевченко

В бібліотеці була оформлена виставка «Ніжно вплітається в гомін Дніпра добре і щире Шевченкове слово» в рамках тижня присвяченого Великому Кобзарю. Виставка включає у собі три розділу.
 В першому з яких представлені сторінки біографії Тараса Шевченка, спогади сучасників поета, його репродукції та автографи. Тут представлені авторські замальовки тодішнього міста, портрети москвичів – знайомих Шевченка і життєписи його друзів. Видання ілюстровані авторськими художніми малюнками, архівними фотографіями.
 Серед видань другого розділу «Поетична спадщина Кобзаря» - представлені сбірки його творів.
Третій розділ виставки присвячений творчості Шевченка, як художника.







25 лютого – 145 років з дня народження Лесі Українки

Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) – найславетніша українська поетеса – народилася 25 лютого 1871 року в м. Новоград-Волинському. В інтелігентній родині Косачів (мати письменниця Олена Пчілка, батько – громадський і культурний діяч) часто влаштовувались вечори, домашні концерти, збиралися письменники, художники і музиканти. Дядьком Лесі був Михайло Драгоманов, людина широких інтересів, митець, фольклорист, культурний діяч, багато подорожував Європою. Леся отримала різнобічне виховання, вивчила декілька іноземних мов, грала і складала музичні п’єси з п’яти років.

За життя Лесі України у світ вийшло три збірки: «На крилах пісень», 1893 р., яка була схвально зустріта критиками та публікою, друга – «Думи і мрії», 1899 р. та «Відгуки», 1902 року. Леся Українка була відома не лише на Україні, а й в Росії, Грузії, Болгарії, Чехії, Польщі, Німеччині, Австрії, товаришувала з багатьма визначними діячами України. Нині твори поетеси видаються різними мовами світу. У багатьох містах України відкрито літературно-меморіальні музеї та пам’ятники Лесі Українки. 

24 лютого – 230 років від дня народження В.Гримм

   
Гримм Вильгельм (1786-1859), немецкий филолог, основоположник германистики как науки о языке и литературе и мифологической школы в фольклористике. Брат Я. Гримма. Принадлежал к кружку гейдельбергских романтиков. Издал: «Детские и семейные сказки» (1812-14), «Немецкие предания» (1816-18) (совместно с Я. Гриммом). 

17 лютого - 110 лет со дня рождения Агнии Барто

Агния Львовна Барто, детская поэтесса, которая подарила ребятишкам столько прекрасных стихов. Биография любимой поэтессы, на стихотворениях которой выросло несколько поколений детишек, вызывает интерес как детей, знающих ее стишки наизусть, так и родителей, воспитывающих своих чад на таких знакомых строках. Знаменитые «Идет бычок, качается…», «Наша Таня громко плачет…», «Уронили мишку на пол…» ассоциируются с первыми шагами малыша, первым словом «мама», первой воспитательницей, первым школьным звонком.

Стихи А. Барто начала писать в раннем детстве, в первых классах гимназии. Самым строгим ценителем первых стихов А. Барто был ее отец Лев Николаевич Волов. С помощью серьезных книг, без букваря, отец обучил Агнию азбуке, и она самостоятельно стала читать. Отец требовательно следил за ней, учил, как надо "правильно" писать стихи. Но Агнию в ту пору манило другое занятие - музыка, балет. Она мечтала стать танцовщицей, она очень любила танцевать. Поэтому и поступила учиться в хореографическое училище, но и там продолжала сочинять стихи. Прошло несколько лет, и Агния Львовна поняла, что поэзия для нее важнее. И в 1925 г. (ей тогда было всего только 19 лет!) вышла в свет ее первая книжка "Китайчонок Ван Ли и мишка-воришка". Стихи очень понравились читателям. Беседа с Владимиром Маяковским о том, как нужна детям и новая поэзия, какую роль она может сыграть в воспитании детей, помогло ей окончательно сделать выбор в пользу поэзии. 

15 лютого – День пам’яті воїнів-інтернаціоналістів

День пам’яті воїнів-інтернаціоналістів, що відзначається щороку 15 лютого, присвячений воїнам, які виконували інтернаціональний обов’язок за межами кордонів Батьківщини.
У різних країнах він відомий під різними назвами, але суть його залишається одна.
Така дата була обрана тому, що в цей день в 1989 році територію Афганістану залишила остання колона радянських військ. Коли міст прикордонної річки Амудар’я під Термезом перейшов останній радянський солдат, закінчилася війна в Афганістані, що тривала майже десятиліття і яка забрала життя понад п’ятнадцяти тисяч громадян Радянського Союзу.


27 січня - 125 років від дня народження Павла Тичини (1891-1967)

Дороге і незабутнє ім’я…У цьому році прославленому поетові-академіку, громадському і державному діячеві, літературознавцеві, критику, публіцисту Павлу Григоровичу Тичині виповнюється 125 років від дня народження.
Постать Павла Тичини в українській літературі – знакова. Адже з його поезією асоціюється початок новітньої доби в національному письменстві. М. Жулинський з цього приводу писав: «На початку ХХ століття він зумів піднести українську поезію на рівень світової… Тичина інтуїтивно відчув і усвідомив, що письменник має в оригінальних мистецьких формах виражати те, що народжується в його душі, в його поняттях».  

З приводу річниці пропонуємо вашій увазі списки літератури та запрошуємо відвідати книжкову виставку в бібліотеці.
До книги «Золотий гомін» увійшли вибрані твори першого серед українських поетів лауреата Шевченківської премії – 1962 року – Павла Григоровича Тичини (1891-1967), який здобув визнання у слов’янському світі як геніальна особистість після публікації трьох збірок – «Соняшні кларнети» (1918), «Плуг» (1920), «Замісць сонетів та октав» (1920). У цьому виданні вищеназвані три збірки вперше після їх появи на світ повністю відтворено за першовиданнями – без будь-яких змін чи виключень. Із багатого творчого доробку поета відібрано те, що і через кілька десятиліть не втратило своєї літературно-мистецької цінності.

Книга містить щоденникові записи видатного українського поета і громадського діяча, Героя Соціалістичної праці П. Г. Тичини, які охоплюють майже півстоліття (1919-1967). У них свідчення духовного життя і шукань автора, яскраві враження від численних зустрічей з чудовими діячами мистецтва, роздуми про природу і специфіку художньої творчості. Багаті на нові факти, щоденникові запаси, що видаються , значно розширюють уявлення про П. Г. Тичину – поета і людину.

В юбилейный однотомник «Избранное» выдающегося украинского поэта, лауреата Государственных премий, академика Павла Григорьевича Тычины (1890-1967) вошли стихотворения и поэмы из книг «Солнечные кларнеты», «Плуг», «Ветер с Украины»,  «Чувство семьи единой» и других.



До цього видання, багатого на ілюстративний матеріал, увійшли шедеври раннього періоду творчості видатного українського поета – вірші з книжок «Сонячні кларнети», «Замість сонетів та октав», «Плуг», «В космічному оркестрі», «Вітер з України», які підтверджують місце Павла Тичини серед новаторів світової поезії ХХ століття.